Нотаріальне завірення

Нотаріальне завірення документів і перекладів
Документи, що призначені для використання за кордоном, повинні проходити обов’язкове нотаріальне завірення. Згідно ст. 98 Закону України «Про нотаріат»: «Документи, складені відповідно до вимог міжнародного права, можуть істотно відрізнятися від документів, які використовуються в Україні. Документ, призначений для надання за кордоном, повинен бути складений українською мовою. Переклад цього документа на іноземну мову необхідно робити за правилами засвідчення вірності перекладу з однієї мови на іншу». Таким чином, нотаріальне завірення – це правова дія, під час якого нотаріус засвідчується в кваліфікаціях і засвідчує справжність підпису перекладача, який виконував переклад документа. Нотаріальне посвідчення може знадобитися при перекладі юридичних документів, таких як:

• закони;
• нормативно-правові акти та їх проекти;
• юридичні договори і контракти;
• юридичні висновки;
• ліцензії;
• меморандуми;
• апостилі;
• свідоцтва;
• сертифікати;
• статути;
• довіреності;
• розписки т.д.

Нотаріальний переклад здійснюється двома способами. Обидва варіанти абсолютно легальні і застосовуються виходячи з ситуації і типу документів:

• Нотаріальне засвідчення перекладу
  Переклад підшивається до оригіналу або ксерокопії документа, а нотаріус, в свою чергу, свідчить тільки справжність підпису перекладача.
• Нотаріальне засвідчення перекладу та копії документа
  Переклад підшивається до копії документа. Нотаріус засвідчує справжність копії документа і справжність підпису перекладача на перекладі.

При оформленні документів також потрібно розуміти, що легалізації підлягають не усі документи. У деяких випадках буде потрібна консульська легалізація, яка виконується в міністерствах і консульських установах.