Легалізація і працевлаштування

Легалізація і працевлаштування іноземних медичних фахівців в Україні

Для того, щоб займатися медичною практикою або працювати в якості провізора або фахівця-фармацевта в Україні, громадяни, які пройшли навчання і спеціалізацію за кордоном, повинні пройти процедуру легалізації. Це досить тривала й непроста процедура, яка розділена на п’ять етапів:

Попередня реєстрація іноземних громадян в Українській Медичній Раді здійснюється на підставі внутрішнього статуту організації і призначена для первинної перевірки кваліфікацій. Для реєстрації в Українській Медичній Раді медичний фахівець повинен подати заяву особисто або через Е-сервіс, приклавши при цьому всі необхідні документи. Документи, видані на всіх мовах крім українського, російського, англійської та німецької вимагають офіційного перекладу. Переклади, які були виконані особисто кандидатом, не приймаються. За умови подачі копій оригінальних документів, завірення не потрібно. Після сплати реєстраційного внеску Українська Медична Рада виконує перевірку документів на справжність і після її успішного завершення видає сертифікат реєстрації встановленого зразка.

Нострифікація – це процедура визнання іноземних документів про освіту, яка здійснюється шляхом встановлення відповідності академічних, професійних прав та освітніх рівнів іноземних документів про освіту державним стандартам освіти України з метою забезпечення прав громадян, які отримали освіту в іноземних державах, на продовження освіти та професійну діяльність в Україні . Процедура здійснюється Міністерством освіти і науки України. Результатом є видача довідки про визнання в Україні іноземного документа про освіту.

Процедура нострифікації включає наступні етапи:

• Підготовка документів для нострифікації;
• Подача документів до Міністерства освіти і науки України;
• Експертний аналіз;
• Підготовка експертного висновку про визнання документів;
• Видача довідки з викладенням рішення про еквівалентність.

Для здійснення нострифікації необхідні наступні документи:

1. Заява на здійснення процедури визнання.

Увага! Дана заява заповнюється і підписується заявником.

Заява заповнюється українською мовою чітко, розбірливо, без виправлень – ця інформація використовується в процесі обробки документів кандидата. Для того, щоб відповідальний фахівець Міністерства міг швидко відреагувати на Ваше звернення, потрібно вказати свої повні контактні дані для оперативного зв’язку (телефон, e-mail).

1. Заява-згода на використання (перевірку) персональних даних.

Увага! Заява-згода заповнюється і підписується власником закордонних освітніх документів.

Особам, які отримали документ про освіту в країні, де використовується російська мова, необхідно заповнити заяву російською мовою. Всі інші кандидати повинні заповнити заяву на англійській мові.

1. Нотаріально завірена копія легалізованого іноземного документа про освіту (документ, який містить штамп «Апостиль» або консульську легалізацію, крім країн, з якими Україна має дво- або багатосторонні договори, що містять положення про визнання документів без додаткового засвідчення (без легалізації)), скріплена нотаріально завіреним перекладом на українську мову.
2. Нотаріально завірена копія легалізованого додатку до іноземного документа про освіту, скріплена нотаріально завіреним перекладом на українську мову. У документі вказується інформація про форму та терміни навчання, перелік навчальних дисциплін (предметів), загальний (тижневий) обсяг годин аудиторної та самостійної роботи (кредитів), кількість семестрів і інші компоненти навчального процесу.
3. Якщо додаток до іноземного документа про освіту видано російською мовою, його переклад робити не потрібно. Але надати нотаріально завірену копію цього документа необхідно обов’язково.

Увага! Тип легалізації залежить від країни, навчальним закладом якої видано освітній документ.

Увага! Нотаріальне завірення копій документів (з перекладом на українську мову) здійснюється як державними, так і приватними нотаріусами України.

Просимо Вас ознайомитися із зразком правильного засвідчення вірності копії з оригіналу документа з одночасним письмовим перекладом тексту

1. Копії документів про попередню освіту (при наявності такої освіти).
2. Копія документа, що засвідчує особу заявника та / або власника іноземного документа про освіту.
3. Копію документа про зміну прізвища власника іноземного документа про освіту (при наявності такого документа).
4. Довіреність (в разі подачі пакета документів іншою особою).
5. Клопотання про проведення процедури визнання (в разі подачі пакета документів навчальним закладом України).
6. Документ про оплату за адміністративну послугу (бланк квитанції) або копія документа, що підтверджує право на звільнення від оплати.

Заявник має право подати також інші документи, що підтверджують освіту і / або кваліфікацію власника документів, документи про допуск до професійної діяльності, практичний досвід. Такі документи надаються разом з їх нотаріально завіреними перекладами.

Документи для визнання може подавати як їх власник, так і інша особа, яка представляє його інтереси з питань визнання на підставі нотаріально оформленого доручення.

Відповідальність за оформлення пакету документів покладається на заявника.

Увага! Якщо подані заявником документи зібрані і подані не в повному обсязі та / або неправильно оформлені, вони повертаються МОН України без розгляду протягом 10 робочих днів з дати реєстрації, про що заявнику буде повідомлено додатково.

Після підготовки та подачі пакету документів на нострифікацію Міністерством може бути прийнято рішення про повне або часткове визнання еквівалентності документів або про відмову у визнанні еквівалентності документів про освіту.

Міністерство охорони здоров’я України

УКАЗ

м. Київ, N 118-С від 19.08.94

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції  України
12 вересня 1994 р.
за N 218/428

Наказ про  затвердження  Порядку  допуску до медичної
і фармацевтичної діяльності в Україні громадян,
які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку
в навчальних закладах іноземних країн

      { Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства
охорони здоров’я
N 28-О ( z0114-00 ) від 01.02.2000
N  410 ( z0754-06 ) від 27.06.2006 }

ПОРЯДОК
надання права на професійну діяльність в Україні
особам, які пройшли медичну або фармацевтичну
підготовку в навчальних закладах іноземних країн

1. Цим Порядком визначаються правові та організаційні основи забезпечення прав осіб, що отримали освіту в іноземних країнах, на здійснення професійної діяльності в Україні.
2. Кваліфікаційні вимоги  до  осіб,  які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних  закладах  іноземних  країн, визначаються  відповідним довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників.
3. Рішення про надання  права  на  професійну  діяльність  в Україні особам, які пройшли медичну або фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн, приймається:

• Міністерством  охорони  здоров’я  України  –  для лікарів і провізорів;
• Міністерством  охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, Головними   управліннями   охорони   здоров’я   Дніпропетровської, Львівської,   Харківської   та   Черкаської   обласних   державних адміністрацій,  управлінням охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської  та  управліннями  охорони  здоров’я  обласних  державних адміністрацій,  Головним управлінням охорони здоров’я та медичного забезпечення    Київської    та   управлінням   охорони   здоров’я Севастопольської міських державних адміністрацій (далі  –  УОЗ)  – для   фахівців   з  лікувальної  справи  (бакалаврів  та  молодших спеціалістів з медичною освітою);
• санітарно-епідеміологічними станціями Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва та Севастополя (далі  –  СЕС)  –  для фахівців  з  медико-профілактичної  справи (бакалаврів та молодших спеціалістів з медичною освітою);
• обласними      (міськими)      виробничими     об’єднаннями (підприємствами)   “Фармація”   (далі   –  ВО  “Фармація”)  –  для фахівців-фармацевтів   (бакалаврів  та  молодших  спеціалістів  із фармацевтичною освітою).

4. Рішення про надання  права  на  професійну  діяльність  в Україні  приймається  за  заявою  особи (далі – заявник),  поданою відповідно до України,  Автономної Республіки  Крим,  УОЗ, СЕС  та  ВО  “Фармація” чи за клопотанням закладу охорони здоров’я незалежно від форми власності.

До заяви додаються завірені в установленому порядку копії:

     а) довідки Міністерства освіти і науки України  про  визнання іноземного документа про освіту;

     б) документа про освіту;

     в) сертифіката лікаря (провізора) – спеціаліста;

     г) документів  про  рівень  кваліфікації   (посвідчення   про підвищення  кваліфікації та наявність кваліфікаційної категорії за спеціальністю);

     ґ) документа, що підтверджує стаж роботи за спеціальністю;

     д) документа, що засвідчує особу заявника.

5. Документи про  освіту,  рівень   кваліфікації   та   інші документи,  що  подаються заявником,  перекладаються на українську мову та засвідчуються в установленому порядку.
6. На підставі поданих документів  у  залежності  від  рівня кваліфікації  визначаються  додаткові умови,  виконання яких дасть змогу  встановити  відповідність   рівня   кваліфікації   заявника кваліфікаційним   вимогам.   Додатковими   умовами   можуть   бути визначені:

• для  лікарів  (провізорів)  – підготовка в інтернатурі,  на курсах спеціалізації,  стажування з  присвоєнням  (підтвердженням) звання    лікаря    (провізора)    –    спеціаліста,   легалізація кваліфікаційної категорії;
• для фахівців – курси спеціалізації чи вдосконалення.

7. Підготовка лікарів (провізорів) в інтернатурі,  на курсах первинної спеціалізації чи стажування  та  фахівців  –  на  курсах спеціалізації  чи  удосконалення  здійснюється  у  вищих  медичних навчальних  закладах  (далі  –  ВМНЗ)  I-IV  рівнів акредитації на госпрозрахункових умовах.     Легалізація кваліфікаційної    категорії    здійснюється    в Центральній  атестаційній  комісії    України  згідно  з чинним законодавством.

8. Після   проходження   заявником   додаткових   умов   та представлення  відповідних  висновків комісій ВМНЗ до України,   Автономної  Республіки  Крим,  УОЗ,  СЕС,  ВО “Фармація” ними приймається одне з таких рішень:

     а) про надання  права  на  професійну  діяльність  в  Україні особі, яка пройшла медичну (фармацевтичну) підготовку в навчальних закладах іноземних  країн,  за  умови  присвоєння  (підтвердження) звання   лікаря   (провізора)   –   спеціаліста   чи   легалізації кваліфікаційної категорії – для  лікарів  (провізорів),  успішного проходження курсів – для фахівців;

     б) про відмову в наданні права  на  професійну  діяльність  в Україні  особі,  яка  пройшла медичну (фармацевтичну) підготовку в навчальних  закладах  іноземних  країн   за   умови   неприсвоєння (непідтвердження) звання лікаря (провізора) – спеціаліста, відмови в легалізації кваліфікаційної категорії для лікарів  (провізорів), не проходження чи неуспішного проходження курсів для фахівців.

9. України, Автономної Республіки Крим, УОЗ, СЕС, ВО “Фармація” на підставі рішення про  надання  права  на  професійну діяльність  повідомляє  заявника  у  письмовій  формі  у  місячний термін.
10. Рішення про  відмову  в  наданні  права  на   професійну діяльність  в  Україні особі,  яка пройшла медичну (фармацевтичну) підготовку в навчальних закладах іноземних  країн,  повідомляється заявнику  в  місячний  термін  письмово  із  зазначенням причин та визначенням додаткових умов,  виконання яких дасть  змогу  досягти відповідності кваліфікаційним вимогам.
11. Процедура надання  права  на  професійну  діяльність  в Україні особам,  які пройшли медичну (фармацевтичну) підготовку  в навчальних закладах іноземних країн,  здійснюється протягом місяця без урахування  термінів  виконання  додаткових  умов,  визначених законодавством України.
12. Рішення України, Автономної Республіки Крим, УОЗ, СЕС, ВО “Фармація”  можуть  бути  оскаржені  в  судовому  порядку відповідно до законодавства України.

Передостанній етап процедури – отримання дозволу на працевлаштування. Згідно Порядку видачі, продовження та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 27 травня 2013 № 437, Територіальні органи державної податкової служби зайнятості видають за юридичною адресою підприємства, установи, організації дозволи на застосування на конкретних посадах праці іноземців за умови:

1. відсутності в Україні (регіоні) кваліфікованих працівників, які можуть виконувати відповідний вид роботи;
2. достатньому обгрунтуванні доцільності застосування їх праці;
3. наявності направлення  закордонним роботодавцем в Україну для виконання певного обсягу робіт (послуг) на підставі договорів (контрактів), укладених між вітчизняним та іноземним суб’єктом господарювання;
4. дотриманні графіка специфічних зобов’язань в секторі послуг згідно Протоколу про вступ України до СОТ (відносяться до категорії «внутрішньо-корпоративні цесіонарії»);
5. прийнятті рішення про оформлення документів для решенія питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Для отримання дозволу на працевлаштування іноземця роботодавець подає до територіального органу:

• заяву згідно з додатком до цього Порядку;
• копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця чи особи без громадянства;
• копії сторінок паспортного документа іноземця чи особи без громадянства з особистими даними разом з перекладом українською мовою, засвідченим в установленому законодавством порядку;
• дві кольорові фотокартки іноземця чи особи без громадянства розміром 3,5 x 4,5 сантиметра;
• документ, виданий лікувально-профілактичним закладом про те, що особа не хвора на хронічний алкоголізм, токсикоманію, наркоманію або інші інфекційні захворювання, перелік яких визначено ;
• довідку, скріплену печаткою та завірену підписом роботодавця про те, що посада, на якій застосовуватиметься праця іноземця чи особи без громадянства, відповідно до законодавства не пов’язана з належністю до громадянства України і не потребує надання допуску до державної таємниці. У разі наявності в роботодавця режимно-секретного органу зазначена довідка подається також за підписом керівника такого органу;
• довідку МВС про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають на території України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження;
• довідку уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець чи особа без громадянства, які на момент оформлення дозволу перебувають за межами України, не відбувають покарання за скоєння злочину та стосовно них не здійснюється кримінальне провадження.

 Після подання  зазначених документів та прийняття рішення державного органу про видачу дозволу роботодавець платить офіційний платіж за дозвіл, розмір якого становить чотири мінімальні заробітні плати. Отримавши кошти, територіальний орган оформляє і видає дозвіл на термін не більше одного року (після закінчення цього терміну дія дозволу може бути продовжено на такий же термін). Роботодавець на підставі дозволу на працевлаштування укладає з іноземцем трудовий договір, після чого протягом трьох робочих днів подає до територіального органу його завірену копію. Таким чином, тільки пройшовши всю процедуру отримання дозволу іноземний медичний працівник може приступити до виконання своїх обов’язків. А роботодавець, в свою чергу, під час перевірки державними органами буде відчувати себе спокійно і впевнено, оскільки не порушує вимог чинного законодавства про зайнятість населення. Варто також мати на увазі, що відповідно до частини 5 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI у разі застосування роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про надання статусу біженця, на умовах трудового або іншого договору без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства стягується штраф за кожну особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення. Тобто за кожного іноземця, який працевлаштований без дозволу, встановлено штраф у розмірі: 1218 Отримати грн (розмір мінімальної заробітної плати на 2014 рік)x20 = 24360 грн. У зв’язку з цим, якщо роботодавець зацікавлений в залученні до роботи досвідченого, кваліфікованого медичного працівника, який здобув освіту за кордоном, доцільно пройти всю складну процедуру офіційного оформлення та отримати дозвіл на працевлаштування.

Результатом цього етапу є видача дозволу на працевлаштування:

Нормативно-правова база:

• Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
• Закон України «Про зайнятість населення»

Повна реєстрація іноземних громадян в Українській Медичній Раді здійснюється на підставі внутрішнього статуту організації. Підставинами для  повної реєстрації є сертифікат Міністерства освіти і науки України про визнання іноземного диплома про освіту та дозвіл на професійну діяльність в Україні, виданий Міністерством охорони здоров’я України. Для конвертації попередньої реєстрації в повну кандидат повинен направити в Реєстраційний департамент Української Медичної Ради заяву в довільній формі, приклавши вищевказані документи.